Фактура являє собою зовнішній шар деревини і підсилює пластичну виразність вироби з цього матеріалу. Фактура може бути як природного, так і штучного походження.

Фактура природного походження

До фактурі природного походження можна віднести нарости, стовбури, кору й інші елементи, часто використовуються різьбярами по дереву при виготовленні лісових скульптур. Фактури природного походження зберігаються в композиції в первинному вигляді і, як правило, підсилюють її виразність.

Дуже ефектно виглядають вироби з деревини, в яких присутній фактура гладкою кори, представлена в природному кольорі порід. Також деяким різьбяра по дереву вдається вдало поєднувати

в одному творі фактури кори з тріщинами і кори добре обробленого дерева. Грубо оброблена кора називається шубою. Найчастіше всі заходи з її обробки зводяться до легкого шліфування, яке зберігає природний вигляд деревини.

Фактура штучного походження

Фактура штучного походження використовується в різьбі по дереву нарівні з природною. Наприклад, фактура із слідами різця може бути застосована для виготовлення опорної частини скульптури, а фактура, отримана після карбування легкими ударами пуансона, може використовуватися як фон для плоскорел’єфні різьблення.

Перед обробкою декоративне або художній виріб з деревини має пройти через ряд різних підготовчих операцій: зняття ворсу, обробка пуансоном, шліфування, загладжування шкребками або циклів, видалення слідів і дефектів, створення фактури і багато іншого.

Всі перераховані вище операції спрямовані на виявлення та збереження виразності фактури деревини, на забезпечення захисту виробу від бруду, пилу й дощу, на збереження натурального виду матеріалу.

Обсяг підготовчих операцій залежить від виду виробу, його призначення та вимог, які йому будуть пред’являтися. Приміром, у художніх виробах невеликого розміру виділяється фактура дерева, а не його текстура. У цьому випадку можуть бути виділені контрасти в обробці і тоні вироби, особливо в його цокольній частині.

Для великих виробів, наприклад скульптур, важливі і текстура, і фактура. Тому при обробці слід намагатися підкреслити їх.

Найчастіше серед різноманіття видів обробки використовуються полірована обробка, груба, шорстка, гладка та лакова (матова або глянцева). Багато різьбярі по дереву вважають за краще всіх видах лакування. Однак слід зауважити, що такий спосіб обробки значно знижує художню цінність виготовленого виробу.